Учасники проєкту DESTIN переймали шведський досвід навчання журналістів

Близько 40 представників університетів та установ з України, Польщі, Великобританії тощо взяли участь у робочій поїздці в межах проєкту DESTIN. Вона тривала у шведському містечку Кальмар із 6 до 10 жовтня. Викладачі вишів, медійники-практики ознайомлювалися з процесом підготовки журналістів в університеті Ліннея, побували в редакціях шведського суспільного радіо «Р4» та однієї з найстаріших суспільно-політичних газет Швеції – «Barometern».

«Open your mind to new opportunities»

Упродовж усіх робочих днів учасники перебували у LinnaeusUniversity, розташованому в регіоні Смоланд (у двох містах – Кальмарі і Векше). Тут навчається 32 тисячі студентів, серед яких 2 тисячі іноземців, найбільше – із Бангладешу й Пакистану, а також із Китаю, Нігерії, країн Європи. Університет має міжнародні офіси в різних країнах. У виші працює 180 професорів, 300 докторантів.

Журналістиці навчають на відділенні медіа і журналістики, що належать до факультету мистецтв та гуманітарних наук. Відшліфовують майстерність журналістів-практиків, викладачів журналістики у медіаінституті FOJO, що сьогодні також входить до структури вишу.

На факультеті мистецтв та гуманітарних наук з метою залучення іноземців пропонують близько 100 курсів англійською, а також 3 англомовні програми для магістрів і 2 – для бакалаврів. Міжнародна робота вишу – це і студентські обміни, і польові студії, і літня академія, і проведення тренінгів за кордоном. Значну увагу під час навчання приділяють студентським обмінам – кожна освітня програма передбачає закордонне стажування. Організувати навчання за кордоном викладачам і студентам допомагає відділ міжнародних зв’язків, зазначила його координатор Лінда Лідстром. Університет приділяє увагу популяризації своєї діяльності: про програми розповідають у школах, під час днів відкритих дверей, через соцмережі тощо.

Гасло університету Ліннея – «Open your mind to new opportunities», а на логотипі зображене дерево – символ життя, знань, символ цього університету. У корпусі, який звели минулого року, символіка відчувається і в оформленні авдиторій (прозорі кабінети, дерев’яні меблі), а також підсилюється реальними деревами, які ростуть з-під підлоги на першому поверсі. Інтер’єр вишу вражає: тут багато простору для навчання й відпочинку, є спеціальні кухні поруч із авдиторіями, все необхідне для людей з обмеженими можливостями, а біля вбиралень навіть прикріплені бокси з пластирами для загоєння ран.  

Бакалаврські програми для журналістів

На відділенні медіа та журналістики університету Ліннея студенти навчаються на трьох бакалаврських програмах: на програмі творчих медіа, про яку учасникам DESTINрозповів Пітер Дален; на програмі виробництва журналістики та медіа, із якою ознайомила Емелі Кемпе, та на програмі ЗМІ і підприємництва, на перевагах якої наголосив Ерджан Петтерссон. Усі троє керівників були колись слухачами цих програм.

Кожна програма передбачає певний набір курсів, тобто дисциплін. Курс триває 12-15 годин на тиждень упродовж 5-10 тижнів. Є більш теоретичні курси, більш практичні. За семестр (половину навчального року) студенти опановують 4 курси. Курси викладають не тільки доктори наук – PhD, а й магістри. Практикують заняття у форматі тренінгів, читання лекцій для слухачів усіх трьох програм одночасно, якщо це один і той же предмет. Над удосконаленням навчальних курсів працюють постійно, змінюють їх чи не щороку. А програми оновлюють раз на 5 років.

Підсумком навчання є бакалаврська робота, яку молодь виконує упродовж 10 тижнів. У медійників вона може бути творчою – у вигляді документального фільму, теле- чи радіопрограми. Усі можливості для виконання таких бакалаврських робіт, як і лабораторних занять, у студентів є упродовж усього навчання. На факультеті мистецьких і гуманітарних дисциплін облаштовано сучасні навчальні лабораторії для студентів-журналістів. Це радіо- і телестудії, монтажні кімнати, аудиторія з 62 комп’ютерами, а ще кімната з обладнанням, де зберігаються відеокамери, диктофони, журналістські комплекти, батареї, зарядки, дрон тощо. Працюють тільки з ліцензійними програмами, які купує університет. Щоп’ять років за сприяння вишу техніку оновлюють.

Удосконалення вмінь і здобуття нових навичок у медіаінституті FOJО

20 років поспіль медіаінститут FOJО, що нині належить до університету Ліннея, працює над удосконаленням викладачів журналістики, журналістів-практиків. Крім цього, займається міжнародними тренінговими програмами, організацією конференцій і семінарів, виданням книг, газет, журналів, – розповіла Даяна Сандер, координаторка проєкту DESTINвід університету Ліннея. За цей час фахівці FOJО реалізували понад 50 програм у різних країнах, зокрема в Бангладеші, В’єтнамі, Кенії, Зімбабве, Лаосі, Камбоджі  тощо. Діяльність медіаінституту підтримує Міністерство освіти Швеції, тому навчання для журналістів і викладачів журналістики безкоштовне, триває у вигляді курсів. Упродовж року встигають організувати до 20 таких курсів, слухачами яких є близько 500 журналістів, – зазначила Ніна Хельмгрен, керівник відділу освіти та навчання FOJO. Коли розробляють курси (тривалістю 1-5 дні), завжди думають про користь (контекст має бути корисним у щоденній журналістській роботі), якість (залучають кращих тренерів і лекторів, яких може бути 1-3 для одного курсу), вартість (бюджет курсу). Навчання намагаються зробити максимально практичними і корисними. Під час занять учасники їздять Швецією, готують матеріали з різних частин країни.

На думку фахівців FOJO, серед викликів сучасної журналістики – збільшення кількості й різноманітність медіаконтенту, а відтак і потреба багатофункціональності; фокусування на викривальній журналістиці і лонгридах, журналістиці даних. Тому студентам пропонують, наприклад, курс розслідувальної журналістики; курс про те, як планувати лонгрид; курс про зміни клімату; курс про Балтику (роль журналістики у збереженні Балтійського моря). Залежно від ситуації на медіаринку, актуальних проблем журналістики розробляють нові курси, – зазначила Керсті Форсберг, директор FOJO.

Більшість курсів розраховані на 12-16 учасників. Це можуть бути як працівники редакцій, так і фрилансери, які приділяють увагу самовдосконаленню. Групи формують залежно від віку, статі, географії, типу медіа, іншого досвіду. Обов’язковою складовою є опитування слухачів, аналіз результатів через 2 місяці після завершення навчання.

Найстаріша газета та радіо без музики

У межах робочої поїздки в Кальмарі учасники проєкту ознайомилися з роботою журналістів місцевих медіа. Перша група проєктантів побувала в редакції однієї з найстаріших суспільно-політичних газет Швеції – «Barometern». Вона виходить шведською мовою із 1841 року в місті Кальмар. Розповсюджується у Швеції і Фінляндії.

Друга група завітала на шведське суспільне радіо «Р4», що є національним радіоканалом. Радіо працює у форматі «talk», пропонує популярну музику, розваги та спорт. Програми виходять у різний час, найбільше їх слухають вранці. На радіо немає жодної реклами, крім соціальної. «Р4» працює за кошти платників податків. Як і будь-який суспільний мовник, шведське радіо приділяє значну увагу поширенню правдивої інформації, дотримується стандартів журналістики у своїй роботі. 3 складові діяльності «Р4»: «ти можеш довіряти нам»; «радіо для кожного»; «звук у фокусі». Шведи неабияк дбають про мовні квоти: законом перебачено не менше 45% музики рідною мовою. «Р4» співпрацює і з університетом Ліннея, відкрите до творчої співпраці. 

Обговорення компетентностей

Оскільки проєкт DESTINспрямований на удосконалення журналістської освіти в Україні, то в процесі оновлення навчальних планів неабияку роль відіграє правильне визначення компетентностей. Відтак під час робочої поїздки учасники обговорили компетентності, які окреслила команда запорізького вишу, зважаючи на Тартуську декларацію, – зазначила представниця цього вишу Катерина Сіріньок-Долгарьова. Після напруженої дискусії зупинилися на 10 таких компетентностях:

  1. Розуміти правові, етичні, регулятивні процеси, що стосуються журналістики.
  2. Розвивати навички, які необхідні для роботи в різних медіа, з різними темами.
  3. Отримувати знання з різних галузей.
  4. Організація і планування професійної діяльності.
  5. Навички збору, відбору, аналізу інформації з різних джерел.
  6. Можливість використовувати різні формати представлення інформації.
  7. Можливість сприймати критику, бути самокритичним.
  8. Навички комунікації, робота в команді, вирішення комплексних проблем.
  9. Можливість розвивати менеджерські здібності, участь у комплексних ситуаціях.
  10. Дослідницькі компетентності, що сприяють розвитку професії.

Підготовка до поїздки в Польщу й очікування техніки

Під час одного з робочих днів представники Університету ім. Адама Міцкевича, що в Познані, Єджей Скрипчак та Бартош Городецький розповіли про особливості навчання журналістів у їхньому виші. Цей університет прийматиме проєктантів DESTINупродовж 18-22 листопада. Так, 21 листопада у Познані відбудеться конференція у форматі круглого столу «Майбутнє та ідентичність журналістики – горизонти, перспективи, виклики». Учасники дискутуватимуть про зміни в сучасній журналістиці, обговорюватимуть модель освіти для журналістів. Аби взяти участь у конференції, потрібно до 14 листопада подати тему, анотацію і зареєструватися через ґугл-форму.

Керівник проєкту Іан Ґадд зазначив, що під час робочої поїздки до Познані має стати відомим докладний подальший план дій у межах DESTIN. Аби було легше зорієнтуватися у розробці нових курсів, європейські колеги організують для українців спеціальний тренінг.

Сьогодні в українських вишах триває процес закупівлі обладнання. Координує його КНУ ім. Т. Шевченка. Всі бюрократичні процедури сподіваються завершити до 15 листопада, після чого виші – учасники проєкту одержать техніку.

Наталія Толочко (УжНУ)
Фото авторки та учасників поїздки